Історія справи

Постанова ВГСУ від 27.05.2015 року у справі №908/4150/14
Постанова ВГСУ від 06.04.2016 року у справі №908/4150/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Справа № 908/4150/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Геркулес", м. Донецькна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 рокута рішення Господарського суду Запорізької області від 03.12.2014 рокуу справі№ 908/4150/14 господарського суду Запорізької областіза позовом Приватного акціонерного товариства "Геркулес", м. Донецькдо 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика", м. Донецькдо 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВТО ЛТД", м. Донецькдо 3-го відповідача: Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", м. Дніпропетровськпровизнання припиненою поруки, що виникала на підставі договорів поруки №№ 300611-П/1, 300611-П/2

За участю представників:

від позивача: Ципляк П.С. (дов. б/н від 20.08.2014 року);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: Больчос П.В. (дов.№44/7 від 16.02.2015 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.12.2014 року по справі №908/4150/14 (суддя: Гандюкова Л.П.) у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає способам встановленим чинним законодавством, а тому він як наслідок не призводить до поновлення його порушеного права. Суд першої інстанції зазначив, що зобов'язання поруки за договорами поруки №300611-П/1 та №300611-П/2 від 30.06.2011 року припинилося на підставі ст.559 Цивільного кодексу України з 25.12.2013 року у зв'язку із збільшенням обсягу відповідальності позивача за виконання ТОВ "Балтика" і ТОВ "Фірма ВТО лтд" зобов'язань за кредитними договорами №300611-П/1 та №300611-П/2 від 30.06.2011 року відповідно.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року у справі №908/4150/14 (судді: Бородіна Л.І., Гетьман Р.А., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" задоволено; рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2014р. у справі №908/4150/14 скасовано; в задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо припинення зобов'язань ПАТ "Геркулес" за договорами поруки №300611-П/1 і №300611-П/2 від 30.06.2011 року є передчасними та необґрунтованими, оскільки обсяг збільшення відповідальності поручителя був ним погоджений в укладених 23.04.2014 року договорах №230414 про зміну договору поруки №300611-П/1 від 30.06.2011 року та №230414 про зміну договору поруки №300611-П/2 від 30.06.2011 року. Суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий господарський суд помилково дійшов висновку, щодо невірно обраного позивачем способу захисту.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Приватне акціонерне товариство "Геркулес" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 03.12.2014 року у справі №908/4150/14 та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги; визнати припиненою з 26.12.2013 року поруку, що виникла на підставі договору поруки №300611-П/1 від 30.06.2011 року, укладеному між ПАТ "Банк Кредит Дніпро", ПАТ "Геркулес" та ТОВ "Балтика"; визнати припиненою з 26.12.2013 року поруку, що виникла на підставі договору поруки №300611-П/2 від 30.06.2011 року, укладеному між ПАТ "Банк Кредит Дніпро", ПАТ "Геркулес" та ТОВ "Фірма "ВТО ЛТД".

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Банк Кредит Дніпро" просить суд залишити постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Представник позивача, у судовому засіданні, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача-3, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.06.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Балтика" (позичальником) укладений кредитний договір №300611-К/1,відповідно до п. 1.1 якого встановлено, що банк 30.06.2011р. надає позичальнику строковий кредит у сумі 3400000,00 доларів США на наступні цілі: рефінансування позичкової заборгованості в ПАТ "ДОНГОРБАНК" за кредитним договором від 17.04.2007р. № 07V. Термін повернення кредиту - 29.06.2012 року.

Валютою кредиту прийняті долари США. Плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в розмірі 10,5 відсотків річних. (п.п.1.2, 1.3 Договору).

Сторонами вносилися зміни до кредитного договору № 300611-К/1 шляхом підписання договорів про зміну: № 300611 від 30.06.2011 р., № 111011 від 11.10.2011 р., № 130612 від 13.06.2012 р., № 270612 від 27.06.2012 р., № 120712 від 12.07.2012 р., № 310513 від 31.05.2013 р., № 060813 від 06.08.2013 р., № 121213 від 12.12.2013 р.

Строк повернення кредиту сторонами неодноразово продовжувався, договором про зміну № 060813 від 06.08.2013 р. визначено строк повернення кредиту - до 30.05.2016 р. включно.

Договором про зміну № 060813 від 06.08.2013 р. сторони доповнили розділ 4 "Позичальник зобов'язується" кредитного договору № 300611-К/1 від 30.06.2011 р. пунктом 4.14.10 наступної редакції: " 4.14.10. Договір про зміну іпотечного договору № 300611-І/1 укласти в строк до 30.11.2013 р. У разі невиконання цієї додаткової умови позичальник сплачує в строк до 01.12.2013 р. штраф у розмірі 60000,00 грн. та процентна ставка, починаючи з 01.12.2013 р., збільшується на 2 проценти та становить 13 процентів річних. Сторони підтверджують, що встановлення банком вказаної процентної ставки не є односторонньою зміною умов цього договору".

30.06.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (кредитор), Приватним акціонерним товариством "Геркулес" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Балтика" (боржник) укладений договір поруки № 300611-П/1.

Предметом цього договору, відповідно до п. 1.1, є зобов'язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання боржником зобов'язань перед кредитором за кредитним договором № 300611-К/1 від 30.06.2011 р. (далі - кредитний договір), а саме: - по поверненню кредитних коштів, наданих у межах кредитної лінії в сумі 3400000,00 доларів США відповідно до п. 1.1 кредитного договору, зі строком повернення наданих кредитних коштів відповідно до п. 4.1 кредитного договору та зі строком дії кредитного договору відповідно до п. 9.1 кредитного договору; - по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами в розмірі 10,5 відсотків річних відповідно до п. 1.3 кредитного договору; - по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами за ставкою, що встановлена у розмірі 15,5 відсотки річних у разі прострочення повернення кредиту або частки кредиту, відповідно до п. 1.4 кредитного договору; - по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами, за ставкою, що буде збільшена на 5 відсотків річних, відповідно до п. 4.14.1 кредитного договору; - по сплаті відсотків, що буде збільшена на 2 відсотка річних за користування кредитними ресурсами у разі невиконання або неналежного виконання умов п.п. 4.14.2, 4.14.3, 4.14.4, 4.14.5, 4.14.6, 4.14.7, 4.14.8 кредитного договору, відповідно до п.п. 4.14.2, 4.14.3, 4.14.4, 4.14.5, 4.14.6, 4.14.7, 4.14.8 кредитного договору; - по сплаті пені, комісії і штрафних санкцій відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до п. 1.3 поручитель відповідає солідарно і в повному обсязі за зобов'язаннями боржника перед кредитором, що витікають з кредитного договору, а саме: у разі невиконання боржником вказаних зобов'язань, поручитель повинен повністю погасити наявну заборгованість, в тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж терміни, що і боржник.

Поручитель зобов'язується у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора, що містить розрахунок заборгованості, перерахувати суми, що підлягають погашенню згідно з р. 1 цього договору на рахунки, на яких враховується балансова заборгованість боржника перед кредитором, протягом одного банківського дня з моменту отримання письмової вимоги (п. 2.1).

Відповідно до п. 2.2 кредитор зобов'язався: погоджувати з поручителем можливі зміни, доповнення, які вносяться в кредитний договір, що стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя (п. 2.2.1).

Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що цей договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з моменту настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором, не висуне вимоги до поручителя (п. 6.2).

Сторонами вносилися зміни до договору поруки № 30611-П/1 від 30.06.2011 р. шляхом підписання договорів про зміну: № 111011 від 11.10.2011 р., № 130612 від 13.06.2012 р., № 270612 від 27.06.2012 р., № 120712 від 12.07.2012 р.

30.06.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВТО лтд" (позичальник) укладений кредитний договір № 300611-К/2, за умовами якого (п.п. 1.1, 1.6) банк 30.06.2011 р. надає позичальнику строковий кредит у сумі 1180000,00 доларів США на наступні цілі: рефінансування позичкової заборгованості в ПАТ "ДОНГОРБАНК" за кредитним договором № 08V від 17.04.2007 р. Термін повернення кредиту - 29.06.2012 р.

Валютою кредиту прийняті долари США. Плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в розмірі 10,5 відсотків річних. (п.п. 1.2, 1.3 договору).

Сторонами вносилися зміни до кредитного договору № 300611-К/2 шляхом підписання договорів про зміну: № 300611 від 30.06.2011 р., № 111011 від 11.10.2011 р., № 130612 від 13.06.2012 р., № 120712 від 12.07.2012 р., № 270612 від 27.06.2012 р., № 121213 від 12.12.2013 р., № 310513 від 31.05.2013 р.

Строк повернення кредиту сторонами неодноразово продовжувався. Договором про зміну № 310513 від 31.05.2013 р. встановлений термін повернення кредиту - 30.05.2016 р.

Договором про зміну № 121213 від 12.12.2013 р. сторони виклали пункт 4.14.10 кредитного договору № 300611-К/2 від 30.06.2011 р. в новій наступній редакції: " 4.14.10. Забезпечити укладання договору про зміну іпотечного договору № 300611-І/1 від 30.06.2011 р. в строк до 25.12.2013 р. У разі невиконання цієї додаткової умови позичальник сплачує в строк до 25.12.2013 р. штраф в розмірі 60000,00 грн. та процентна ставка, починаючи з 26.12.2013 р., збільшується на 2 проценти та становить 13 процентів річних. Сторони підтверджують, що встановлення банком вказаної процентної ставки не є односторонньою зміною умов цього договору".

30.06.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (кредитор), Приватним акціонерним товариством "Геркулес" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма ВТО лтд" (боржник) укладений договір поруки № 300611-П/2.

Предметом цього договору відповідно до п. 1.1 є зобов'язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання боржником зобов'язань перед кредитором за кредитним договором № 300611-К/2 від 30.06.2011 р. (далі - кредитний договір), а саме: - по поверненню кредитних коштів, наданих у межах кредитної лінії в сумі 1180000,00 доларів США відповідно до п. 1.1 кредитного договору, зі строком повернення наданих кредитних коштів відповідно до п. 4.1 кредитного договору та зі строком дії кредитного договору відповідно до п. 9.1 кредитного договору; - по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами в розмірі 10,5 відсотків річних відповідно до п. 1.3 кредитного договору; - по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами за ставкою, що встановлена у розмірі 15,5 відсотки річних у разі прострочення повернення кредиту або частки кредиту, відповідно до п. 1.4 кредитного договору; - по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами, за ставкою, що буде збільшена на 5 відсотків річних, відповідно до п. 4.14.1 кредитного договору; - по сплаті відсотків, що буде збільшена на 2 відсотка річних за користування кредитними ресурсами у разі невиконання або неналежного виконання умов п.п. 4.14.2, 4.14.3, 4.14.4, 4.14.5, 4.14.6, 4.14.7, 4.14.8 кредитного договору, відповідно до п.п. 4.14.2, 4.14.3, 4.14.4, 4.14.5, 4.14.6, 4.14.7, 4.14.8 кредитного договору; - по сплаті пені, комісії і штрафних санкцій відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до пункту п. 1.3 поручитель відповідає солідарно і в повному обсязі за зобов'язаннями боржника перед кредитором, що витікають з кредитного договору, а саме: у разі невиконання боржником вказаних зобов'язань, поручитель повинен повністю погасити наявну заборгованість, в тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж терміни, що і боржник.

Відповідно до п. 2.2 кредитор зобов'язався: погоджувати з поручителем можливі зміни, доповнення, які вносяться в кредитний договір, що стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя (п. 2.2.1).

Згідно з п. 6.1 цей договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років із моменту настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором, не висуне вимоги до поручителя (п. 6.2).

Сторонами вносилися зміни до договору поруки № 30611-П/2 від 30.06.2011 р. шляхом підписання договорів про зміну: № 111011 від 11.10.2011 р., № 130612 від 13.06.2012 р., № 270612 від 27.06.2012 р., № 120712 від 12.07.2012 р.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 559 Цивільного кодексу України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судом першої інстанції зазначено, що встановлення у п. 4.14.10 кредитного договору обов'язку укласти зміни до Іпотечного договору до 25.12.2013 р., означає, що останнім днем виконання зобов'язання є 24.12.2013 р. (ч. 2 ст. 252 ЦК України). Як вбачається із представлених ПАТ "Банк Кредит Дніпро" іпотечних договорів № 300611-І/1 та № 300611-І/2 (із змінами), зобов'язання порушено. Таким чином, порушення строку укладення договору про зміну іпотечного договору має наслідком згідно з кредитними договорами № 300611-К/1 та № 300611-К/2 збільшення процентної ставки, починаючи з 01.12.2013 р., на 2 проценти і встановлення 13 процентів річних, а також право позичальника вимагати відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 60000,00 грн. Отже, підвищенням розміру процентів, установлення нової і по суті збільшенням розміру неустойки (штрафу) збільшився обсяг відповідальності поручителя.

Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов'язання поруки за договорами поруки № 300611-П/1 та № 300611-П/2 від 30.06.2011 р. на підставі ст. 559 ЦК України припинилися з 25.12.2013 р., у зв'язку із збільшенням обсягу відповідальності ПрАТ "Геркулес" за виконання ТОВ "Балтика" і ТОВ "Фірма ВТО лтд" зобов'язань за кредитними договорами № 300611-К/1, № 300611-К/2 від 30.06.2011 р. відповідно.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що досліджуючи зміст пунктів 4.14.10 кредитних договорів №300611-К/1 та №300611-К/2, якими вони були доповнені і згідно з якими передбачено укладення змін до іпотечного договору в строк до 25.12.2013 року., а у разі невиконання цієї додаткової умови встановлено сплату позичальником штрафу у розмірі 60 000, 00 грн та збільшення процентної ставки на 2 відсотки, такі зміни є збільшенням обсягу відповідальності поручителя за визначенням ч.1 ст.559 ЦК України.

Підставою для припинення поруки в порядку ч.1 ст.559 ЦК України є внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін. (Постанова Верховного Суду України від 05.02.2014 року у справі №6-160цс13).

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо. (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах №6-73цс12 від 18.06.2012 року; №6-172цс12 від 20.02.2013 року; №6-97цс13 від 25.09.2013 року).

Разом з цим, судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо належності обраного позивачем способу судового захисту, оскільки згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків. В разі невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України, на припинення зобов'язання за договором поруки таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, виходячи з із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін. (постанова Верховного суду України від 21.11.2012 року у справі №6-134цс12).

У разі невизнання кредитором припинення поруки згідно із статтею 559 ЦК України поручитель має право звернутися до господарського суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена.(п.4.1.5. постанови Пленуму ВГСУ від 24.11.2014 року №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів").

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що обсяг збільшення відповідальності поручителя був ним погоджений в укладених 23.04.2014 року договорах №230414 про зміну договору поруки №300611-П/1 від 30.06.2011 року та №230414 про зміну договору поруки №300611-П/2 від 30.06.2011 року, оскільки зі змісту ч.1 ст.559 ЦК України випливає, що згода поручителя на зміну забезпеченого зобов'язання, яка збільшує обсяг відповідальності поручителя, має бути надана не пізніше моменту запровадження таких змін основного зобов'язання. Якщо така зміна вже відбулася, а поручитель своєї згоди ще не висловив, то відносини поруки припиняються, а ймовірна подальша згода поручителя не скасовує та не впливає на факт припинення поруки.

Припинення зобов'язання має остаточний характер, а чинне цивільне законодавство України не передбачає можливості відновлення вже припиненого зобов'язання.

Крім того, в цих договорах судова колегія не знайшла посилання на штраф в розмірі 60 000 грн, а суд апеляційної інстанції не зазначив яким саме договором він встановив згоду поручителя щодо штрафу у розмірі 60 000 грн.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає, що справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки апеляційний суд дійшов помилкового висновку відносно договорів від 23.04.2014 року №230414 про зміну договору поруки №300611-П/1 від 30.06.2011 року та №230414 про зміну договору поруки №300611-П/2 від 30.06.2011 року, а судом першої інстанції не дана оцінка договорам від 23.04.2014 року №230414 про зміну договору поруки №300611-П/1 від 30.06.2011 року та №230414 про зміну договору поруки №300611-П/2 від 30.06.2011 року з урахуванням висновків про припинення договорів поруки.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Геркулес" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року та рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2014 року у справі №908/4150/14 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Судді: Л.А. Гольцова

Т.П. Козир